в означеннях
Тлумачення, значення слова «чума»:

ЧУМА́, и, жін.

1. Гостре інфекційне захворювання людини і тварин, що поширюється часто у формі епідемій. Обідрані, голодні люди гинули од чуми та од голоду (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 35); В нашій країні ліквідовані тяжкі епідемічні хвороби — чума, холера, паразитарні тифи тощо (Народна творчість та етнографія, 4, 1965, 69); Бубонна чума зустрічається там, де є гризуни, що хворіють на чуму (щури, ховрахи, тарабагани та ін.), та їх блохи (Підручник дезинфекції, 1953, 41);  * Образно. Чума з лопатою ходила, Та гробовища рила, рила, Та трупом, трупом начиняла (Тарас Шевченко, II, 1963, 171);  * У порівняннях. [Прісцілла:] З єретиків жіноцтво пророкує, і шириться та єресь, мов зараза, вона страшна для церкви, мов чума, і зволікати ніколи з рятунком (Леся Українка, II, 1951, 414).
Неначе (як) від (од) чуми тікати (утікати, шарахатися, шарахати, сахатися і т. ін.) від кого—чого — з жахом, з острахом зникати, ховатися від кого-, чого-небудь. Втікають од мене, неначе од чуми (Нечуй-Левицький, II, 1956, 141); Від рейтара, як від чуми, люди шарахали геть (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 467); Ти будеш тертися біля вчених, де-небудь у великому місті, та гроші в кишені гребтимеш, а побачиш, у трамваї дядька з мішком — сахатимешся, як від чуми, щоб він тобі чистенької сорочечки не замазав (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 42); Чума б його (тебе, їх, вас і т. ін.) забрала, лайл. — уживається для передачі незадоволення ким-, чим-небудь, бажання позбутися кого-, чого-небудь. — Я перемагаю страх, бо я хоробра людина. І сержант в мене попереду хоробрий .., Орлюк, чума б його забрала (Олександр Довженко, I, 1958, 311); Чума [його, тебе, їх і т. ін.] знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) див. знати; Як чуми жахатися (боятися, страхатися) кого—чого — надзвичайно боятися кого-, чого-небудь. Щоправда, він міг зовсім одібрати в його [сина] хазяйство і знову почати самому хазяйнувати, дак. тоді повстала б у сім'ї сварка та незлагода, а дід Дорош цього не любив і, як чуми, страхався (Борис Грінченко, II, 1963, 334); [Микита:] Чого ж ви дивитесь на мене? Плюйте ж на бродягу, каміннєм [камінням] у нього жбурляйте... Жахайтесь його, як чуми! (Марко Кропивницький, I, 1958, 115).

2. перен. Надзвичайно небезпечне, згубне соціальне явище. [Чимчикевич:] Находить велика пошесть, страшна чума [єзуїти], котра може змести нас з лиця землі (Іван Франко, II, 1950, 195); Червона Армія визволила українську землю від коричневої чуми (Олександр Корнійчук Разом із життям, 1950, 64).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 382.

Коментарі (0)