ЧУМАЧИ́ЛО, а, чол. Збільш. до чумак 1. У двері щось стук-стук! Одчинила [мати Явдошина]: чумачило-кремез перед нею стоїть і питає: — Чи дома ваш чоловік Йосип? (Марко Вовчок, VI, 1956, 222).
ЧУМАЧИ́ЛО, а, чол. Збільш. до чумак 1. У двері щось стук-стук! Одчинила [мати Явдошина]: чумачило-кремез перед нею стоїть і питає: — Чи дома ваш чоловік Йосип? (Марко Вовчок, VI, 1956, 222).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 383.