в означеннях
Тлумачення, значення слова «чумак»:

ЧУМА́К, а, чол.

1. На Україні в XV—XIX ст. — візник і торговець, який перевозив на волах хліб, сіль, рибу та інші товари для продажу. Їде чумак з-за Лиману З чужим добрим, безталанний, Чужі воли поганяв, Поганяючи, співає: — Доле моя, доле, Чом ти не такая, Як інша чужая? (Тарас Шевченко, I, 1963, 252); Дивимось, а се чумаки з гори йдуть (Марко Вовчок, I, 1955, 58); Їде чумак, іде козак Дорогою з Дону (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 66); Глянув Кайдаш на стіл: на покуті сидить чумак, з котрим він стрічався в Криму (Нечуй-Левицький, II, 1956, 349); — Ну, звичайно, закохалась наша Варвара Павлівна, знову все пересолено. Чумак з возом перекинувся, як говорили у минулому сторіччі (Вадим Собко, Справа.., 1959, 178);  * У порівняннях. Воли, підбившись по кам'янистій дорозі, понуро шкутильгали, а румуни в сіряках і високих чорних шапках брели з батіжками поруч возів, як чумаки (Олесь Гончар, III, 1959, 14).

2. Український народний танець. «Чумак». Танець виконують дівчина і хлопець. Перед початком танцю дівчина стоїть в останній лівій кулісі, а хлопець — у середній правій кулісі (Гуменюк, Українські народні танці, 1969, 540); Поки люди «йшли козака», поки поважно, по троє против [проти] одного, водили «чумака», Дарки не було видно (Леся Українка, III, 1952, 671).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 382.

Коментарі (0)