в означеннях
Тлумачення, значення слова «чуткий»:

ЧУТКИ́Й, а, е.

1. Який швидко й легко сприймає що-небудь за допомогою органів чуттів (слуху, нюху і т. ін.). [Йосько:] Мошко собак держав чутких (Іван Франко, II, 1950, 347); Свирид Яковлевич тихенько дерев'яним ключем відмикає двері. Але чутка Настечка почула дзвін клямки, кидається з постелі на поріг і зависає батькові на шиї (Михайло Стельмах, II, 1962, 104);
//  Який добре чує (про орган слуху). Десь весело дзюрчить струмок, у скісному промені сонця грає роєм мушва; якесь шепотіння, якісь вечірні лісові згуки долітають до чуткого вуха... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 183).
 Чуткий сон — неглибокий, сторожкий сон. Дідусь Юхим ще не злазив з печі. Цілісіньку ніч пробухикав, по хаті все снував — ломило старечі кості, гнало від діда сон. Тільки на світанку угрівся трохи на теплій черені, заснув чутким старечим сном (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 300); Погасивши світло, Микола швидко заснув чутким сном, крізь який просочувався шум ріки і смерек (Михайло Стельмах, Над Черемошем, 1952, 14).

2. Який швидко й глибоко реагує на події, життєві явища; чутливий (у 3 знач.). Батько був людина чула, чутка на розум і полапки якось виховував нас не згірше за гарного педагога (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 158); Це буде мій твір, може, кращий за ті, які читали люди, це буде повість для єдиного читача, найбільше вдячного і чуткого (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 183); Хотілося побачить поета юного, чуткого (Павло Тичина, II, 1957, 32);
//  Дуже вразливий, неспокійний. Я ходжу по своєму кабінету, ходжу вже третю безсонну ніч, чуткий, як настроєна арфа, що звучить струнами од кожного руху повітря (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 414);  * Образно. А внизу видно дерево — чутке, заплакане, шумке: загуде десь вітер —1 воно тремтить уже й плаче, як живе (Степан Васильченко, II, 1959, 263).

3. Те саме, що чулий 3. Єсть одна перлина, Що з усіх найкраща в світі. ..Ту перлину не дістати Ні з печер землі, ні з моря: Тільки той її знаходить, Хто чутким родивсь до горя (Володимир Самійленко, I, 1958, 67); Світ йому любо всміхається, дивиться на його Чіпка не злим оком, прислухається чутким серцем (Панас Мирний, I, 1949, 168); І хочеться скоріше завершить Все розпочате, що болить, як наріст, В чуткій душі (Платон Воронько, Мирний неспокій, 1960, 90).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 387.

Коментарі (0)