ЧУТЛИ́ВО. Присл. до чутливий 1—4. Парубок чутливо прислухався до бренчання басових струн гітари (Олександр Копиленко, Вибр., 1948, 153); Надя усміхається, зводить погляд в глибину високої, блакитної безодні, чутливо насторожується (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 11); Ранком комісію застав [Мухтаров] уже на будівництві. Ніяково вітався й чутливо реагував на найменший відтінок у настроях (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 441).