ЧУТТЄ́ВИЙ, а, е.
1. Здійснюваний за допомогою
органів чуття. Розуміння зароджується вже в чуттєвому
сприйманні людиною навколишньої дійсності (Радянська психологічна наука.., 1958, 142); Чуттєве сприймання музики
найтісніше зв'язане з її осмисленням (Мистецтво, 2, 1968,
23);
// рідко. Те саме, що чутливий 1. [Платон:]
Пальці хірурга мусять бути такі ж розроблені,
гнучкі і чуттєві, як пальці скрипаля чи піаніста (Олександр Корнійчук,
I, 1955, 99);
// Стос. до чуття, пов'язаний з ним;
душевний. Наш чуттєвий світ, звичайно, невіддільний
від споконвічного прагнення до щастя і від того,
наскільки це прагнення плідне (Радянське літературознавство, 11,
1965, 3).
▲ Чуттєвий досвід, філос. — сукупність сприйнять
органами чуття, що набувається в процесі взаємодії
людини з зовнішньою природою і становить основу всіх
наших знань про матеріальний світ.
2. Пов'язаний із задоволенням тілесного потягу. Чуттєва насолода.