в означеннях
Тлумачення, значення слова «чутий»:

ЧУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до чути 1, 3. Його простий, ясний розум складав усе бачене й чуте, зерно до зерна, в скарбницю пам'яті, як матеріали для думки (Іван Франко, VI, 1951, 36); Враз подано команду, ледве чуту: — Сідайте!.. ну, щасти!.. — і попливли [плоти] через Славуту (Павло Тичина, II, 1957, 181); За роботою точилися розмови про полювання. Розповідали різні мисливські пригоди, пережиті в минулому або чуті від батьків, дідів та односельців (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 214); Тихо працював мотор, і звук його сповнював душу якоюсь давно не чутою радістю (Леонід Первомайський, Опов., 1970, 25);
//  у знач. ім. чуте, того, сер. Те, що хто-небудь чув. Удова слуха, часочком сама що-небудь промовить про бачене, про чуте (Марко Вовчок, I, 1955, 314).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 386.

Коментарі (0)