в означеннях
Тлумачення, значення слова «чужаниця»:

ЧУЖАНИ́ЦЯ, і, жін., перев. у спол. чужа чужаниця, розм. Чужа людина; чужак. Не добре чужому чужаниці на чужині помирати (Словник Грінченка); Як чужаниця у своїй землі, Він навіть самогубної петлі Був зажадав у дикому відчаї, Та смерть сама до страдника прийшла (Максим Рильський, II, 1960, 273); Ганна подивлялася на присутніх: відчувають вони свою людину чи він їм чужа чужаниця? (Юрій Яновський, Мир, 1956, 21); Та люди чужії.. Най би які добрі були, Все не свої рідні: Я чужая чужаниця Межи ними бідний (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 59).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 377.

Коментарі (0)