в означеннях
Тлумачення, значення слова «чужосторонній»:

ЧУЖОСТОРО́ННІЙ, я, є, розм.

1. З чужої сторони, країни, з іншого населеного пункту і т. ін. Мій жених був хороший такий, господи! Чорнявий, ставний... А він не з нашого села був, геть із чужого.. Дарма, що чужосторонній, та господар був добрий (Марко Вовчок, I, 1955, 3); [Текля:] Глянь, глянь, якась чужостороння дівка чи молодиця зустрілася з парубками (Марко Кропивницький, IV, 1959, 259); Горе було, як попадався чужосторонній чоловік і не пізнавав в старчукові пушкарського отамана. Гірко карав тоді таких Юрішко (Гнат Хоткевич, II, 1966, 115).

2. Який не перебуває в тісних родинних зв'язках, у близьких стосунках, далекий від кого-небудь; чужий, сторонній. — Як умерла [мати], тоді тільки прийшли [Хведір з Горпиною], наче чужосторонні які-небудь, геть одсторонь стояли (Панас Мирний, III, 1954, 328).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 380.

Коментарі (0)