ЧУЖОЗЕ́МКА, и, жін. Жіночий рід до чужоземець. Він [Бальзак], непомітно для себе, все частіше думав про далеку чужоземку (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 85); Я приїхав у незнаний край. — Чужоземко молодая, хто ти? (Максим Рильський, I, 1960, 188).
ЧУЖОЗЕ́МКА, и, жін. Жіночий рід до чужоземець. Він [Бальзак], непомітно для себе, все частіше думав про далеку чужоземку (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 85); Я приїхав у незнаний край. — Чужоземко молодая, хто ти? (Максим Рильський, I, 1960, 188).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 380.