ЧВЯ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що чавкати. Спершу всі сиділи мовчки, плохенько; тільки Захар плямкав та чвякав, жуючи забруднену його пальцями паляницю (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 407).
ЧВЯ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що чавкати. Спершу всі сиділи мовчки, плохенько; тільки Захар плямкав та чвякав, жуючи забруднену його пальцями паляницю (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 407).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 289.