ЧИЧИ́РКНУТИ, ну, неш, док., розм. Зашарудіти,
зашелестіти; заворушитися. Ніщо ані чичиркне;
//
Цвірінькнути (про птахів). І коли падає зламана білкою
суха галузка, або чичиркне без діла якийсь пташок, звуки
вмить завмирають, приглушені могутньою тишею
(Леонід Смілянський, Сад, 1952, 258).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 339.