в означеннях
Тлумачення, значення слова «чинно»:

ЧИ́ННО, розм. Присл. до чинний 2. По черзі зливали [священники] один одному на руки воду з чайничка й також чинно зійшли всі на трибуну (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 70); [Панна:] Прошу поводитись із нами чинно, бо тут ізо мною є дядя, а він жартів не любить (Степан Васильченко, III, 1960, 430).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 327.

Коментарі (0)