в означеннях
Тлумачення, значення слова «чиновницький»:

ЧИНО́ВНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до чиновник. Змальовуючи комічні дріб'язкові конфлікти поміщицького і чиновницького середовища, Гоголь викривав неспроможність і реакційну суть прогнилого і приреченого на загибель кріпосницького ладу (Радянське літературознавство, 18, 1955, 73);
//  Власт. чиновникові, такий, як у чиновника. Замість відповіді хтось добре штурхонув його під ребра і підштовхнув до столу, за яким сидів пан з холодним чиновницьким обличчям (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 26); — Я тепер чиновник на фабриці й перейду від авторських сентиментів до чиновницької твердості. Ви не погоджуєтесь викинути цю сцену? — Мовчання. — Тоді ми підемо зараз до Директора — хай він нас розсудить (Юрій Яновський, II, 1958, 26); Бюрократизм, чиновницьке ставлення до службових обов'язків, до потреб людини, байдужість, черствість, зазнайство — чужі політиці партії, природі соціалістичного ладу (Радянська Україна, 28.VIII 1957, 1).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 327.

Коментарі (0)