в означеннях
Тлумачення, значення слова «чир»:

ЧИР 1, у, чол., діал. Трут, губка. В лісі пастух, З бука чиру надерши, У воді мочить, сушить, потім Б'є й толочить найперше, Поки губка та зм'якне, як пух, І візьметься в ній сила, З-під удару підхопивши вмить Яру іскру з кресила [кресала] (Іван Франко, XII, 1953, 502).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 328.

Коментарі (0)

ЧИР 2, у, чол., діал. Страва з кукурудзяної або вівсяної муки, вид саламати. На вечерю посьорбав рідкого чиру з молоком, і на хвилю стало йому ніби легше (Іван Франко, I, 1955, 176); Мати купила кукурудзяної муки й зварила чиру (Казки Буковини, 1968, 45).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 328.

Коментарі (0)