Словник української мови

ЧИРКНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до чиркати. Парубок чиркнув сірника, прикурив цигарку і.. пихнув синім димом (Андрій Головко, II, 1957, 102); Кінь шарахнувся з несподіванки, але Корж попестив його досвідченою рукою і чиркнув повід ножем (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1958, 388); Двигнув грім.. — чиркнула блискавка (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 20);
//  перен. Швидко глянути, спрямовуючи погляд з одного предмета на інший. Сиволап затну вся і, чиркнувши поглядом по обличчях присутніх, розгублено закліпав завжди червоними повіками (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 88).