в означеннях
Тлумачення, значення слова «числівник»:

ЧИСЛІ́ВНИК, а, чол. Частина мови, що означає певну чи абстрактно-математичну кількість або порядок предметів при лічбі і відмінюється за відмінками (кількісні числівники) або родами, відмінками і числами (порядкові числівники). Числівники, на відміну від інших частин мови, являють собою лексично замкнену систему (Сучасна українська літературна мова, II, 1969, 248); Числівники в слов'янських мовах бувають прості (назви одиниць), складні (назви десятків), складені (напр., тисяча дев'ятсот п'ятдесят п'ять) (Словник лінгвістичних термінів, 1957, 217).
Дробові числівники див. дробовий; Кількісний числівник див. кількісний; Порядковий числівник див. порядковий.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 329.

Коментарі (0)