в означеннях
Тлумачення, значення слова «число»:

ЧИСЛО́, а, сер.

1. Поняття, за допомогою якого передається кількість і провадиться лічба. Астрономія і геодезія уже в минулому столітті висували задачі, розв'язання яких вимагало кількох десятків або навіть сотень тисяч арифметичних операцій над багатозначними числами (Наука і життя, 12, 1957, 10); Дробове число; Ціле число;
//  розм. Цифра; номер. Блищали на червонім фоні чіткі, упевнені і стислі, енергії і сили повні добових зведень горді числа (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 61); Ну, та вже він [лист] якось до Вас діб'ється, от тільки що, я забула, яке число вашого дому, — а може, його й не треба? (Леся Українка, V, 1956, 56);
//  заст. Номер газети, журналу, альманаху і т. ін. Безмірно тяжкий сум і невимовно пекучий жаль обняли мою душу, як побачив я число «Ради» з оповісткою про несподівану смерть Миколи Віталійовича (Панас Мирний, V, 1955, 316).
 Круглим числом; Середнім числом — приблизно, рахуючи цілими одиницями або десятками.
Абсолютна величина [дійсного] числа див. абсолютний; Астрономічні числа див. астрономічний; Іменоване число див. іменований; Мішане число, мат. — число, яке складається з цілого числа і дробу; Октанове число див. октановий; Передатне (передаточне) число, техн. — відношення швидкості ведучої ланки механізму до швидкості веденої його ланки; Просте число, мат. — будь-яке число, крім одиниці, що ділиться тільки на одиницю або само на себе, напр.: З, 5, 7, 11 і т. д.; Теорія чисел, мат. — розділ математики, де вивчаються загальні властивості цілих чисел; Уявне число див. уявний.

2. День місяця в порядковому ряді інших днів. З 21 числа пиши мені на адресу не ту, що я подав, бо Гнатюк виїде зі Львова (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 332); — Черниш, яке в нас сьогодні число? — спитав похмуро Сагайда (Олесь Гончар, III, 1959, 126).
 У перших (останніх, середніх і т. ін.) числах якого місяця — на протязі кількох днів, в один з днів, що становлять початок, середину або кінець місяця. Дядько ж сам раніше перших чисел іюля [липня] ст. ст. не може вибратись в Париж (Леся Українка, V, 1956, 173); Чи не візьмете Ви, добродію, мою казку про правду та кривду? ..Заслати зможу у середніх числах серпня, бо в перших лагожусь [лагоджусь] знову в дорогу по службі (Панас Мирний, V, 1955, 384); У Львові буду так у 20-х числах червня (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 270).
Заднім числом див. задній; По перше число всипати (задати і т. ін.) — суворо покарати, провчити кого-небудь. — Кинувся кожен: де Маковей? .. Розшукати негайно! Всипати по перше число! (Олесь Гончар, I, 1954, 276).

3. тільки одн., розм. Кількість кого-, чого-небудь. Звістіть, коли ласка, на яке число примірників книжки можу рахувати? (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 209); Маруся і плакала, і сміялася, і безконечне число разів осипала поцілунками дубове лице Юрчика, а він тільки лупав очима, мовби його хто хляскав по пиці (Гнат Хоткевич, II, 1966, 275); [Мирон:] Суворов говорив — воюють не числом, а вмінням (Олександр Корнійчук, II, 1955, 16); Коли йшли маршем, бійців завжди ставало менше. А коли зав'язувався бій і вони займали бойовий лад і зброя їхня починала говорити, — тоді, здавалося, число їх одразу зростало в кілька разів (Олесь Гончар, III, 1959, 99).

4. тільки одн., у сполуч. з прийм. в, до, з. Сукупність, група яких-небудь осіб, предметів. За перший місяць уже й висунувся [Павлуша] в число перших по балах: п'ятірки, четвірки (Андрій Головко, II, 1957, 265); Радянська Україна входить до числа найбільш, індустріально розвинутих держав світу (Комуніст України, 10, 1966, 5); Очевидно, у бандитської ватаги була своя розвідка, надійні вуха і очі з числа невдоволених Радянською владою глитаїв? (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 17).
 У тому (тім) числі — серед інших, між іншими. Хлопець досить успішно склав екзамени з усіх предметів, у тому числі з української мови (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 62); Погляди всіх — в тому числі й Баржаків — самі собою зійшлись на Килигейовій постаті: він! (Олесь Гончар, II, 1959, 19); Дехто рішається йти, і ми в тім числі (Гнат Хоткевич, II, 1966, 407).

5. тільки одн., лінгв. Граматична категорія, властива деяким частинам мови, що ґрунтується на відношенні кількості (виражає одиничність, подвійність чи множинність предметів). Категорія числа узагальнено відображає кількісну визначеність предметів, явищ і понять і базується на протиставленні формально виражених граматичних значень однини і множини (Сучасна українська літературна мова, II, 1969, 67).
Без числа — те саме, що Нема (немає) числа (див. нема). В ній бачив гибель неминучу, І мучивсь страшно, без числа (Іван Котляревський, I, 1952, 198); Добра у нього всякого без числа було, грошей, як сміття (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 6); Нема (немає) числа див. нема.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 330.

Коментарі (0)