в означеннях
Тлумачення, значення слова «числити»:

ЧИСЛИТИ, лю, лиш, недок., діал.

1. перех. і неперех. Рахувати, підраховувати кого-, що-небудь; лічити. Бабуня шептала молитву, а я.. числила морщинки, що повкладалися над її очима (Ольга Кобилянська, I, 1956, 124); Герман змалку любив числити. Ще мати вчила його початків числення (Іван Франко, VIII, 1952, 352); Товариш Тананай вийшов за двері і почав щось числити (Олексій Полторацький, На.. меридіанах, 1933, 117).

2. за кого — що, перех. Вважати, визнавати (у 3 знач.). А князь наш бідний що помислить? Адже ж за воїнів нас числить (Іван Котляревський, I, 1952, 241); Досі Ольга хоч і числила себе за члена товариства, проте не вдавалася в конкретний зміст роботи (Яків Качура, II, 1958, 59).

3. Надіятися, розраховувати на кого-, що-небудь. — Так от я задумав видавати місячник літературний. ..Я знаю твоє гарне перо, чи можу на тебе числити в тім ділі? (Іван Франко, II, 1950, 75); — Числимо на тебе й на Маню; а тут, як перерве нам безконечний дощ, то не знаю. — Не журися. Дощу не буде, а на мене й сестру твою можете числити (Ольга Кобилянська, III, 1956, 221).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 329.

Коментарі (0)