в означеннях
Тлумачення, значення слова «читальник»:

ЧИТА́ЛЬНИК, а, чол., заст.

1. Читач. Реєстру захватів пора покласти край, Моїх читальників шануючи терпіння (Максим Рильський, Поеми, 1957, 244);
//  Той, хто читає щось в даний момент. — ...Наші ліві депутати, — долітають до мене слова читальника, — тримають, — тут Юхим передихнув, далі знов нагнувся до книжки й додав: — сл... Хм... і нащо воно так: тут «тримають», а потім «ся» (Степан Васильченко, I, 1959, 360); Далі я читав, зважаючи на знаки, і бачив, як щасливий батько любувався своїм читальником (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 195).

2. Той, хто постійно відвідує читальню. Він прочитував цілу газету від заголовку [заголовка] аж до оповісток. Та й читальники слухали терпеливо від початку до кінця (Лесь Мартович, Тв., 1954, 418).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 337.

Коментарі (0)