в означеннях
Тлумачення, значення слова «читання»:

ЧИТА́ННЯ, я, сер.

1. Дія за значенням читати. Князь сидить біля неї на фотелі з якоюсь не зовсім розрізаною книжкою в руках, але не читає: і князь, і Софія забули про те читання, — вони розмовляють (Леся Українка, III, 1952, 507); Сусана вмостилася з ногами на канапі і вся поринула в читання книжки Очерета (Іван Кочерга, II, 1956, 425); Виходить батюшка і читає проповідь... Й те читання видається їй жалібним, таким дивно жалібним (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 88); Режисер дивився на екран телевізора, з якого до нього посміхався поет Свербиніс. Він зараз виступав по телебаченню з читанням своїх віршів (Юрій Мокрієв, Сто.., 1961, 113); Дуже поширене серед закарпатських аматорів мистецтва художнє читання (Народна творчість та етнографія, 5, 1966, 68);
//  Уміння читати, сприймати надруковане (як навчальний предмет). Майбутній композитор, крім курсу гармонії, ..вивчає: сольфеджіо, аналіз музичних форм, органіку, інструментовку, читання партитури (Мистецтво, 1, 1969, 11); — Ви будете читання й письма вчити (Юрій Збанацький, Таємниця.., 1971, 88).
 Голосне читання див. голосний; Літературне читання див. літературний; Статарне читання див. статарний.

2. Те, що читають, читаний текст.

3. мн. Цикл доповідей, лекцій, виступів читців, присвячений якому-небудь колу питань. Ленінські читання стали для народних музеїв одним з основних заходів виховної роботи (Комуніст України, 3, 1970, 73); Перші республіканські читання внесли чимало нового у вивчення творчості І. П. Котляревського (Вітчизна, 11, 1962, 219).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 337.

Коментарі (0)