ЦІДИ́ЛЬНИК, а, чол., розм. Те саме, що цідилко. Перед вікнами Домна Федорівна щовесни насаджує квіти, обгороджує палісадник гіллястими, як оленячі роги, кілками. По тих кілках лізуть до неба кручені паничі і в усі пори року сушаться глечики, цідильники та горщики (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 47).