ЦІДИ́ЛКА, и, жін. Те саме, що цідилко. — Ой, Саво, що з тобою? — не відкладаючи цідилки з рук, стріла вона його в своїй хаті (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 96); Б душі він бажав, щоб у кожному дворі, де пили сирівець, була корова, щоб знадно дзвеніли цідилки (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 16).