ЦІДИ́ЛО, а, сер. Те саме, що цідилко. Над посудом по стінах висять сита, цідила, а на осібних клинках пастуше лудіння, зброя (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 101); Як завжди, процідила [Марія] частину молока в глечики, а частину в горщик.. Як завжди, сполоснула цідило й повісила його над плитою (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 292).