ЦІ́ДЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до цідити.
2. у знач. прикм. Якого цідили; проціджений. Ціджений бульйон.
ЦІ́ДЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до цідити.
2. у знач. прикм. Якого цідили; проціджений. Ціджений бульйон.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 225.