в означеннях
Тлумачення, значення слова «цікавість»:

ЦІКА́ВІСТЬ, вості, жін.

1. Бажання, намагання дізнатися про щось в усіх подробицях; увага до кого-, чого-небудь; допитливість. Почала я тоді частіш до Марусі ходити — легше наче мені стало... Одно, що Маруся була мені завсіди добра, а друге, що цікавість моя: як то вони живуть із собою? (Марко Вовчок, I, 1955, 237); Півсела чекало сходу сонця, аби побігти, дізнатися. Оця молодиця жила найближче, отже, цілком природно, що її цікавість була найпекучіша (Гнат Хоткевич, II, 1966, 254); Цікавість знемогу і втому змагає, І дійсність здається нездійсненим сном (Леонід Первомайський, II, 1958, 335); На лекціях її цікавість часом переборщувала міру (Яків Качура, II, 1958, 32); Нові знайомі здавалися їй незвичайними і тим викликали до себе гостру цікавість (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 113).
Жіноча (дівоча) цікавість — властива жінкам, дівчатам увага, інтерес до всього нового, незнайомого. Питає [лікарка] тихо, ледве чутно, наче соромлячись, наче підкреслюючи, що це не надмірна жіноча цікавість, а професійний обов'язок (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 13); Дівчата мовчки стояли біля порога і, стримуючи свою жагучу жіночу цікавість, крадькома позиркували з-під хусток у бік молодого Яреська (Олесь Гончар, II, 1959, 148); З цікавістю — виявляючи інтерес до кого-, чого-небудь. З воза посипалося трохи землі у рів. Усі як один обернулися з цікавістю (Осип Маковей, Вибр., 1956, 497); З (рідко од) цікавості — бажаючи довідатися про кого-, що-небудь. Спершу я хотіла їхати до бабусі, та було б се по-панському їхати просто з цікавості. Мусила якусь зачіпку до того знайти (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 377); Вінцусиха, як в'юн, так і крутилася біля Марії, щоб вивідати, де ми лісу на хату взяли, може, з цікавості, а може, й Худик намовив (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 40); Дідові не дуже хотілось балакать, а Панькові приспіла охота доконечне розпитать його од цікавості, бо він був цікавий зроду (Нечуй-Левицький, I, 1956, 54); На цікавість зібралося кому, діал. — допитливість, інтерес охопив кого-небудь. [Євгеній:] Але що вам сталося?.. На цікавість вам зібралося? (Іван Франко, IX, 1952, 11); Не без цікавості — з інтересом. Увійшов високий пан, надто чепурний, з надто ввічливою міною, ґречно вклонився баронесі, а на Софію поглянув не без цікавості (Леся Українка, III, 1952, 529); В армії Тарас був парторгом роти. Він сам часто виступав перед солдатами, і все те, про що говорила Ольга Іванівна, було йому добре відоме. Але слухав її не без цікавості (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 161); Пуста цікавість — непотрібна допитливість, бажання знати що-небудь. Поважний бригадир нам мовчки руки стис, Мовляв: мабуть, таки не фертики ці троє... Видимо, не любив порожніх він гульвіс, Що їздять у радгосп з цікавості пустої (Максим Рильський, III, 1961, 202); Цікавість бере (брала, взяла, розбирає, розібрала, охоплює, охопила і т. ін.) — про надзвичайно сильний інтерес до кого-, чого-небудь. Івась зітхнув. Його брала цікавість, але не хотів сердити друга (Юрій Збанацький, Старший брат, 1952, 17); Онисія Степанівна мовчала й тільки сопла. Отця Харитона взяла цікавість (Нечуй-Левицький, III, 1956, 179); Цікавість розбирає Данька. — Тітко Варваро!.. Де її діватимуть, всю оцю вовну? (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 155); Ремо охопила дитяча цікавість побачити цього владаря тюркської провінції (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 68).

2. Те саме, що привабливість. Особливої цікавості додало повісті Ткача [«Плем'я дужих»] й те, що він обрав для кола своїх героїв молоде покоління, яке тільки прийшло вчитися будувати (Юрій Смолич, Перша книга, 1951, 10); З погляду зовнішньої цікавості ринок нічим не відштовхував від себе Петрика (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 167).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 227.

Коментарі (2)