ЦІЛЕСПРЯМО́ВАНИЙ, а, е.
1. Який прагне до певної мети. Цілеспрямована людина.
2. Спрямований на досягнення певної мети. Відтворення поезії української в російських перекладах — це є цілеспрямована, бойова, це є великого інтернаціонального значення робота (Павло Тичина, III, 1957, 52); Десантні групи вже були тут, неподалік.. Коли б ворог міг заглянути з свого берега в гущавінь приморавських лісів, він побачив би, яка цілеспрямована і впевнена гроза збирається у нього під боком! (Олесь Гончар, III, 1959, 342); Трудові дії людини в протилежність інстинктивним діям тварин набрали свідомого і цілеспрямованого характеру (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 10).