Словник української мови

ЦІ́ЛІСНІСТЬ, ності, жін. Стан за значенням цілісний. Ми знаємо з досвіду, що для порушення цілісності ядра треба прикласти величезну енергію. Це підтверджує, що в ядрі діють велетенські сили притягання (Наука і життя, 2, 1955, 7); Обидві договірні сторони зобов'язались не порушувати цілісності Тібету і не втручатися у внутрішні справи цієї провінції Китаю (Нова історія. Підручник для 9 кл., 1957, 140); З метою захисту соціалістичних завоювань, мирної праці радянського народу, суверенітету і територіальної цілісності держави створено Збройні Сили СРСР і встановлено загальний військовий обов'язок (Конституція СРСР, 1977, 14); У нашу складну епоху особливо важливою та необхідною стає людська цілісність і чистота (Літературна Україна, 19.V 1967, 3);
//  Щось ціле. Кожне слово є знаком поняття. Кожне поняття відображає якийсь бік дійсності, будучи частиною певної цілісності (Радянське літературознавство, 6, 1968, 65).