ЦІ́ЛЬНО, діал. Присл. до цільний 2. Брате, Оружжя з рук не випускай! Учись владати ним, учися Стріляти цільно (Іван Франко, X, 1954, 79); Тож стріляйте, хлопці, цільно, щоб кожна куля влучала в пана (Петро Козланюк, На переломі, 1947, 129).
ЦІ́ЛЬНО, діал. Присл. до цільний 2. Брате, Оружжя з рук не випускай! Учись владати ним, учися Стріляти цільно (Іван Франко, X, 1954, 79); Тож стріляйте, хлопці, цільно, щоб кожна куля влучала в пана (Петро Козланюк, На переломі, 1947, 129).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 236.