ЦІЛЬНИЙ 1, а, е.
1. Який складається або зроблений з однієї речовини, з одного шматка чого-небудь; суцільний. Важкі і точні верстати встановлюють на цільних бетонних масивах (Слюсарна справа, 1957, 294); В пісках крутого берега Десни рибалки нещодавно знайшли невідомий дерев'яний предмет. Коли його відкопали, то виявилося, що це 13-метровий стародавній човен, видовбаний з цільного чорного дуба (Наука і життя, 9, 1961, 50); З'являється нова форма верхнього жіночого та чоловічого одягу — білі полотнянки. Вони бувають довгі й короткі, цільні або з вставними клинами та складками (Народне мистецтво західних областей України, 1966, 12).
2. перен. Який має внутрішню єдність, не
роздвоєний; цілісний. Без програми партія неможлива, як
скільки-небудь цільний політичний організм, здатний
завжди витримувати лінію при всіх і всяких поворотах
подій (Ленін, 20, 1971, 337); Композицією
літературного твору називається така побудова, яка об'єднує всі
його частини в єдине ціле, сприяє образному
відтворенню цільної картини життя в світлі авторського
розуміння і оцінки (Українська література, 9 клас, 1957, 125); Пейзажі
живописця [С. Васильківського] завжди емоційні,
різноманітні за мотивами і настроєм, цільні за
композицією та кольоровим рішенням (Мистецтво, 1, 1966, 25);
// Прямий, стійкий, сильний (про характер, натуру).
Та тільки ж, звісна річ, не кожна жінка обдарована
настільки сильною волею, настільки цільною та
неполаманою натурою, щоб могла найти браму рятунку
(Іван Франко, XVI, 1955, 71); Цільні, високої чистоти
натури були для нього завжди людським взірцем (Петро Дорошко,
Не повтори.., 1968, 154); В своїх славних ділах як вогонь
ти [Леонардо да Вінчі] вставав — за людину труда,
за надання їй прав і за форму життя повнокровну і
вільну. Бо ти сам ту людину собою являв і всебічну
і цільну (Павло Тичина, II, 1957, 286); Формування цільної,
фізично й духовно розвиненої особистості не мислиме без
творів світового мистецтва (Літературна Україна, 15.VI 1965, 4).