в означеннях
Тлумачення, значення слова «цілком»:

ЦІЛКОМ, присл.

1. У цілому вигляді, без поділу, членування на частини. Служили у троян два брати, із них був всякий Голіаф; Широкоплечий і мордатий, І по вівці цілком глитав (Іван Котляревський, I, 1952, 238); Тільки що дочитав Кащенкову драму «Помилки».. Проковтнув, як кажуть, цілком і тепереньки от роздумую, що про неї сказати (Панас Мирний, V, 1955, 423);
//  Весь, без винятку. Марта ревнувала Антона.. їй хотілось мати його тільки для себе, неподільно, цілком (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 305); Хоча огонь побачено ще недовго по півночі, та й досі не вдалося вгасити його цілком (Іван Франко, IV, 1950, 46); В Катеринославі міст через Дніпро був зруйнований, ремонтові його не видно було кінця.. Вирішили [робітники] працювати.. без вихідних, без спочинків, тільки щоб до приходу Першої Кінної міст був полагоджений цілком (Олесь Гончар, II, 1959, 233);
//  У всій сукупності основних ознак. Безумовно необхідна найтвердіша влада. Ми тільки хочемо, щоб ця влада була цілком і виключно в руках більшості робітничих, солдатських і селянських депутатів (Ленін, 32, 1973, 167);
//  У повному складі, обсязі. Решта господарства цілком оминула плечі Марусі — бабця сама несла весь тягар на собі, не допускаючи Марусю навіть до дрібниць (Гнат Хоткевич, II, 1966, 11); Ну що ж, печалитись не стану, утрачено не все цілком, і я ще відповідь дістану (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 87).

2. До кінця, зовсім, абсолютно. [Олеся:] Пам'ятаєш, як ми колись марили, що як повиростаємо, то віддамо себе цілком на користь і підмогу людям?.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 272); Ці азбучні істини, на жаль, не цілком засвоєні нашими молодими письменниками (Василь Еллан, II, 1958, 116); Яків ловить себе на тому, що його думки про економії збігаються з думками старшого брата. Невже їхні погляди цілком тотожні? (Михайло Стельмах, I, 1962, 326); Він [хірург] цілком поринув у свою роботу, пристосовуючись до мінливого ритму моря (Василь Кучер, Голод, 1961, 431); Гогіашвілі озирнувся цілком випадково (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 350);
//  Без винятків, повністю. Ся постать узята цілком з життя і робить враження портрета (Леся Українка, V, 1951, 43); — Слово має товариш Кузнецов. — Я коротко. Пропозицію товаришки Супрун підтримую цілком (Андрій Головко, II, 1957, 463); Охоронець пильно глянув на Дороша і, вирішивши, очевидно, що ця людина цілком заслуговує на довір'я, крикнув комусь у двір, щоб відкрили ворота (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 145).
 Цілком і повністю див. повністю.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 233.

Коментарі (0)