в означеннях
Тлумачення, значення слова «цілувальник»:

ЦІЛУВА́ЛЬНИК, а, чол.

1. іст. Виборна урядова особа в Російській державі XV — початку XVIII ст., яка збирала податки й виконувала ряд судових і поліцейських обов'язків.

2. заст. Шинкар. Напише [дяк] чолобитну, вигребе з покарлюченої долоні гріш і шасть у шинок. Кине на стіл перед запливлим салом цілувальником, завладає дзбаном браги, залізе на лаву і розкошує... (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 273).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 234.

Коментарі (0)