в означеннях
Тлумачення, значення слова «цілина»:

ЦІЛИНА́, и, жін.

1. Ще не оброблювана, не орана земля. Народ зійшовсь та гук такий підняв, Мов цілину п'ять плугів орють (Євген Гребінка, I, 1957, 68); Онися скопала цілину довгою смужкою, засіяла квітками й звеліла Моссаковському прочистити туди доріжку (Нечуй-Левицький, III, 1956, 107); Яресько окинув очима степи: яка земля! Цілина не рушена... (Олесь Гончар, II, 1959, 70);
//  Недавно освоєні землі. За післяжовтневі роки ліквідовано вдвоє більше пустинних земель Середньої Азії і Закавказзя, ніж за кілька попередніх тисячоліть. Площі освоєної останнім часом цілини переважають територію Італії, Бельгії і Голландії, разом узятих (Наука і життя, 5, 1960, 6); [Ольга:] Наш факультет збирається їхати на цілину (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 22); — Наша молодь зуміла швидко і ефективно завоювати цілину (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 184);
//  перен. Те, що не зазнало людського впливу, незаймане, необроблене. [Ізоген:] Та ти ж їх просвітив Христовим словом! [Мартіан:] Зерно зродило плід занадто буйний, упавши на добірну цілину (Леся Українка, III, 1952, 296); — Гюлле — це паросток зеленої лози, що з нього можна гнути все, — міркував Ремо. — Її мозок — це цілина, де можна [може] буйно розцвісти і дати плід всяка рослина (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 80); Велетенський плуг, що переорює стару цілину життя, увійшов у поезію Тичини образом нового епосу (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 9).
Піднімати (підняти, орати, зорати і т. ін.) цілину — працюючи над чимось, прокладати нові шляхи. Звичайний критик.. мусить сам вироблювати перспективу, вгадувати значення, вияснювати прикмети даного автора, мусить.. орати цілину, коли тим часом історик літератури збирає вже зовсім достиглі плоди (Іван Франко, XVI, 1955, 256).

2. Місце без доріг, неходжене, неїжджене. Не йшов плаєм коло ріки, а пішов упоперек, через верх, без дороги, направці лісовою цілиною (Гнат Хоткевич, II, 1966, 250); Він без дороги йде все цілиною, з усмішкою твої стежки мина, і бачиш ти, що він вже під горою, де спить твоя царівна чарівна (Леся Українка, I, 1951, 225); Сахно побачила, як мотоцикли відокремились від гурту, звернули з дороги на цілину й побігли їй навперейми (Юрій Смолич, I, 1958, 98).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 230.

Коментарі (0)