в означеннях
Тлумачення, значення слова «цілитель»:

ЦІЛИ́ТЕЛЬ, я, чол., книжн. Той, хто (те, що) зціляє від чого-небудь. Св. Антонію, зубовий цілителю! поможи мені! (Павло Чубинський, I, 1872, 125); А машина стриба. А машина реве... І стрибають у вас печінки, стрибають губи, зуби й інші органи вашого людського тіла... — О, Аллаху! О, Магомете! О, цілителю Пантелеймоне! І навіщо вас міль поїла... Ви, тільки ви б і врятували... (Остап Вишня, I, 1956, 182).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 231.

Коментарі (0)