в означеннях
Тлумачення, значення слова «цінитель»:

ЦІНИ́ТЕЛЬ, я, чол. Той, хто вміє цінити кого-, що-небудь, визнає цінність, значущість когось, чогось; шанувальник, прихильник. Творчість Климентія Домінчена набула популярності. Його пісні, хори, кантати полюбилися багатомільйонним цінителям музики, вийшовши далеко за межі нашої республіки (Радянська Україна, 2.II 1968, 2); Захоплюючись літературою й віддаючи їй всю душу як читач і цінитель, Артамонов любив також інші галузі мистецтва (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 207); У 1887 році Ярцев не був ще письменником у галузі театру, але був уже палким театралом: уважним глядачем, вдумливим цінителем мистецтва актора (Збірник про Кропивницького, 1955, 192); Михайло Федорович Комаров був пристрасним цінителем старовини (Микола Олійник, Леся, 1960, 122).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 237.

Коментарі (0)