ЦІВКОТІТИ, тить, недок., розм. Підсил. до цівкати. Проминув шуліка, і кури знову зграєю сходяться,.. цівкотять, розривають гній своїми ніжками... (Панас Мирний, I, 1954, 52).
ЦІВКОТІТИ, тить, недок., розм. Підсил. до цівкати. Проминув шуліка, і кури знову зграєю сходяться,.. цівкотять, розривають гній своїми ніжками... (Панас Мирний, I, 1954, 52).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 225.