ЦІВНИ́ЦЯ, і, жін. Старовинний духовий музичний інструмент; багатоствольна флейта, сопілка. [Амфіон:] На лірі струни зсохлись від невжитку, цівниця, дар від бога Пана, вмовкла (Леся Українка, I, 1951, 445).
ЦІВНИ́ЦЯ, і, жін. Старовинний духовий музичний інструмент; багатоствольна флейта, сопілка. [Амфіон:] На лірі струни зсохлись від невжитку, цівниця, дар від бога Пана, вмовкла (Леся Українка, I, 1951, 445).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 225.