ЦІ́ВОЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до цівка. Швидко.. опинилася [Тоня] під душем, звиваючись і сміючись від насолоди, ротом ловлячи прохолодні цівочки і їжачись від гострої свіжості (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 51); В світлі прожектора боєць ясно бачив тоненьку червону цівочку, що била з щоки лейтенанта (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 329); З дірочки цівочкою посипався білий блискучий пісок (Олесь Донченко, VI, 1957, 108); Єпташка глибоко затягся цигаркою, підкинув голову і пустив у небо — через ніс — дві рівні цівочки синього диму (Іван Микитенко, II, 1957, 525); Гнат, задихавшись, підбіг до Джмелика, помахав йому попід носом вороною цівочкою: — А оце бачив? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 192); Під землею ожило коріння, погнало сік у стовбури дерев і цівочки пирію (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 133).