в означеннях
Тлумачення, значення слова «цяцькований»:

ЦЯЦЬКО́ВАНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до цяцькувати. Кудрявець розповідав, як, розкопуючи один курган, знайшли стародавню колісницю, цяцьковану зовні різними кістяними прикрасами (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 305); Важка чаша Кастель-Дуранте, блакитна, як італійське небо, цяцькована білими грифонами, арабесками і амурами, завзісди привертала увагу гостей (Олесь Донченко, III, 1956, 43); Віктор побачив високу худорляву постать дівчини в чорному оксамитовому платті, цяцькованому срібними зірками (Олесь Донченко, V, 1957, 461); Я розглядаю Гретхен, наче якусь бездушну, але дорого цяцьковану річ (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 173); На узгір'ї світлім Ми спочивали серед буйних трав, Цяцькованих, мережаних квітками (Максим Рильський, III, 1961, 194).

2. у знач. прикм. Прикрашений, оздоблений (про предмети, речі і т. ін.). Валка простувала величезним майданом з витолоченою травою.. і під'їхала до величезних цяцькованих воріт (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 69); А щодо давньої, цяцькованої збруї.., скажу, що гідне похвали Сідло найвищої (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 334);
//  Розмальований (про посуд, будівлю і т. ін.). — Скільки правиш за макітерку? Ось гроші! — і виклав [дядько] на цяцькований таріль два подвійні динари (Олександр Ільченко, Козацькому роду... 1958, 183); Хата була стародавньої краси, уставлена лавами й скринею, на полицях повно цяцькованих тарілок (Юрій Яновський, II, 1958, 215); Спробувала була Яресьчиха влаштувати його пастушком до багачів. Повела його до цяцькованих ґанків, під бляшані крівлі (Олесь Гончар, I, 1959, 8);
//  Прикрашений візерунками, мережаний (про тканини). — Оце так! надіну оту цяцьковану юбку! Скажуть люди, що я ряба та периста, як наша телиця (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 379); В учителя й справді гарно було. Стіл застелений був скатертиною цяцькованою (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 42);
//  З начепленими прикрасами (про живі істоти). Цяцькований Осел придбав нову біду: Де не повернеться, усе не до ладу, Чи шкоду втне — не подарують, Почують, що дзвенить — палюгою частують (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 137).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 257.

Коментарі (0)