Словник української мови

ЦЯТИ́НОЧКА, и, жін. Пестл. до цятинка. Тимко знову брався до роботи, а вона непомітно русалкувала над ним, пестила люблячим поглядом, слала на його обличчі голубінь своїх очей, вимацувала ними кожну цятиночку на милому, дорогому обличчі коханого (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 264).
♦ Ні (ані) цятиночки — те саме, що Ні (ані) цяточки (див. цяточка). Комин був білий, на йому не видно ні цятиночки! (Нечуй-Левицький, I, 1956, 84).