ЦЯТИ́НОЧКА, и, жін. Пестл. до цятинка. Тимко
знову брався до роботи, а вона непомітно русалкувала
над ним, пестила люблячим поглядом, слала на його
обличчі голубінь своїх очей, вимацувала ними кожну
цятиночку на милому, дорогому обличчі коханого (Григорій Тютюнник,
Вир, 1964, 264).
♦ Ні (ані) цятиночки — те саме, що Ні (ані)
цяточки (див. цяточка). Комин був білий, на йому не
видно ні цятиночки! (Нечуй-Левицький, I, 1956, 84).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 255.