в означеннях
Тлумачення, значення слова «цькувати»:

ЦЬКУВАТИ, ую, уєш, недок.

1. перех., ким і без додатка. Напускати собак на кого-небудь. Приходить [пес] до колиби надвечір, а вівчарі почали його цькувати своїми псами (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 163); — Бабусю, а як поприлітають лелеки, то ви скажіть Плачинді, хай їх собаками не цькує (Михайло Стельмах, I, 1962, 7); Кирило Іванович насилу одбився від собак. Коли він мотався.. на всі боки, то суддя стояв на порозі, цькував і сміявся (Панас Мирний, I, 1954, 162);
//  Заганяти і вбивати звіра, дичину з допомогою собак.

2. перен., розм. Переслідувати кого-небудь різними нападками, наклепами і т. ін., знущатися з когось. Отам-то милостивії ми Ненагодовану і голу Застукали сердешну волю Та й цькуємо (Тарас Шевченко, I, 1963, 324); [Павло:] Всі ви умієте з-за вугла цькувать та в кишені дулі давать!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 369); — Я ніколи не був проти миру, — відповів хаджі. — Це ти мене скрізь цькуєш, висміюєш, ганьбиш перед біднотою (Олесь Донченко, I, 1956, 153);
//  Підмовляти до ворожих дій, підбурювати проти когось. — Ви таки його [дяка] стережіть, Єфросинія Андріївна, — цькував Колісник.. — Хіба я не знаю? — гримнула дячиха. — Знаю! (Панас Мирний, III, 1954, 86).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 259.

Коментарі (0)