в означеннях
Тлумачення, значення слова «цюкнути»:

ЦЮКНУТИ, ну, неш, док.

1. перех. і неперех. Однокр. до цюкати. Він цюкнув пару разів і зупинився, відпочиває, опертий на держалні дзюбака (Іван Франко, IV, 1950, 26); Той підводчик, що залишився, з сокирою біля люшні порається. А воно не стільки й роботи біля неї — двічі цюкнув і готово (Андрій Головко, I, 1957, 307); — В комсомольських справах треба приходити ввечері після роботи, — сказала вона і сердито цюкнула сапкою (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 159); І ось щось цюкнуло несміло... І тут... і там... Прокинувсь ліс. Нічна робота закипіла (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 213); Але синиця страшенно задиркувата. Вона й тут не втрималася, засичала на горобця і цюкнула його дзьобом (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 185); Цюкнула нова сокира Раптом серед поля, Затряслася, застогнала Молода тополя (Степан Руданський, Тв., 1959, 92).

2. перех. і без додатка, розм. Ударити кого-небудь чимсь. Мало не обірвавши на собі шабельтас, Пампушка був кинувся до незнайомого, щоб цюкнути його шаблею (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 36); Цей не розпитував Оксена, хто він та звідки, а цюкнув по голові шворіньком, і перевернувся Оксенові світ землею вгору, а небом униз (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 22); Взяла [Секлета] сокиру, приладнала витягнену шию курки до лавки, цюкнула (Олесь Донченко, III, 1956, 133);
//  Початися несподівано і з великою силою (про мороз). Підвечір вітер затих і цюкнув мороз, а вночі повалив сніг, тихий, густий (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 460);
//  перен. Завдати удару кому-небудь. Лист колгоспників? Обурені нарисом Плужника?! Коли Коростилевський, завітавши до редакції, почув про це, аж мугикнув від задоволення. Ага!.. Цюкнули правдолюбця?! (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 167).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 253.

Коментарі (0)