в означеннях
Тлумачення, значення слова «цмок»:

ЦМОК 1, ЦМОК-ЦМОК, виг., розм.

1. Звуконаслідування, що означає уривчастий звук від хлюпання. Радість, радість у корови Лиски — Народився в неї син — бичок. Молоко він п'є уже із миски І так смішно цмокає: «Цмок-цмок» (Марія Познанська, Ми зростаєм.., 1960, 57).

2. Уживається як присудок за значенням цмокати і цмокнути. Він мерщій рукою квітку Витяг з пазухи й віддав Та у тую саму мітку Цмок її — й поцілував! (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 248); — їй-богу, правду кажу, — цілуються: є такий французький танець — як скомандує один, то всі дами кидаються на шию своїм кавалерам та цмок їх у губи! — сказав Казанцев (Нечуй-Левицький, III, 1956, 140); По обіді з третьої різи біжить стернею смуглява дівчина.. — Здорова, Настуню! — Прибігла, обнялися. Цмок, цмок... (Степан Васильченко, II, 1959, 169).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 241.

Коментарі (0)

ЦМОК 2, а, чол.

1. розм. Те саме, що поцілунок. — Захоч — і вродиться все зразу.. За твій смачний і ласий цмок... Сказавши, стиснув так Юнону, Що трохи не скотились з трону, А тільки Зевс набив висок (Іван Котляревський, I, 1952, 261); Цмок його вийшов ще гучніший, ніж у його секретарки: професор давно забув цілуватись (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 111).

2. заст. Насос.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 241.

Коментарі (0)