ЦМО́КНУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм. Однокр. до цмокатися. — А я, як дурний, бігаю по усіх усюдах та морю мою донечку голодом. — І, підійшовши, він смачно цмокнувся з Христею (Панас Мирний, III, 1954, 286).
ЦМО́КНУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм. Однокр. до цмокатися. — А я, як дурний, бігаю по усіх усюдах та морю мою донечку голодом. — І, підійшовши, він смачно цмокнувся з Христею (Панас Мирний, III, 1954, 286).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 242.