ЦОБКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Вигукувати «цоб», повертаючи волів ліворуч. Десь грюкали двері, хтось когось кликав, хтось цобкав на воли, десь гелготіли гуси (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 133); — І знову їдуть і нокають, і гекають, і цобкають, ..і тпрукають, і божаться, і хрестяться... (Остап Вишня, I, 1956, 60).