в означеннях
Тлумачення, значення слова «цокіт»:

ЦО́КІТ, коту, чол. Дія за значенням цокати1, цокотати, цокотіти і звуки, утворювані цією дією. І регіт, і вигуки, і скоромні вигадки, і дзенькіт склянок, і цокіт ножів — все змішалось у галас безладний та дикий (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 24); Задзвонив другий сигнал. Цокіт молотка швидко віддалявся на кінець потягу [потяга] (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 105); Близько зацокотів кулемет. — Бачте! — немов зрадів цьому цокотові генерал. — От і маєш! От і догрались! (Семен Скляренко, Шлях.., 1949, 78); Їй здавалося, що вже кличе далекий гудок паровоза, долинає цокіт коліс (Семен Журахович, Даша, 1961, 57); Оксень, почувши цокіт брички, присів у житі, щоб сховатися від сторонніх очей (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 350); Мовчанку ночі тепер порушував нестримний цокіт козачих підків об камінну стежку (Іван Ле, Україна, 1940, 116); Годинник на лівій руці .. надміру голосним цокотом порушував спокій (Василь Козаченко, Серце матері, 1947, 9).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 243.

Коментарі (0)