ЦОКОЛЬО́К, лька, чол. Зменш. до цоколь. У Поліссі, на Волині і в карпатських районах, на батьківщині рублених будівель, такого цоколька, як неодмінного конструктивного елемента будов, немає (Дерев'яне зодчество України, 1949, 59).
ЦОКОЛЬО́К, лька, чол. Зменш. до цоколь. У Поліссі, на Волині і в карпатських районах, на батьківщині рублених будівель, такого цоколька, як неодмінного конструктивного елемента будов, немає (Дерев'яне зодчество України, 1949, 59).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 244.