в означеннях
Тлумачення, значення слова «цвіль»:

ЦВІЛЬ, і, жін. Те саме, що плісень. Дорожила вона тими пасками, доки вони зеленню не взялися — аж по-зросталися од цвілі (Михайло Стельмах, II, 1962, 326); Чорні стіни невеликої кімнатки були аж слизькі від цвілі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 39); Напусти в канаву воду, Всю з прозорих, ясних хвиль, Та не дай ізвідти ходу — Розведеться цвіль і гниль (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 127); — Почекайте! ось я зараз принесу вам.. ковбасу на вечерю, бо коли б часом не обросла цвіллю за ніч (Нечуй-Левицький, I, 1956, 579); З м'яких сирів у нас виготовляють і рокфор, який дозріває за допомогою спеціальних видів цвілі (Українські страви, 1957, 73);  * Образно. І в душі і в серцях наших пусто, Сном та цвіллю зусюди несе (Павло Грабовський, I, 1959, 534); На душу впала цвіль (Іван Франко, XI, 1952, 49).
Серце цвіллю обросло (обростає, поросло, поростає і т. ін.) див. серце.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 185.

Коментарі (0)