в означеннях
Тлумачення, значення слова «цвірчання»:

ЦВІРЧА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням цвірчати і звуки, утворювані цією дією. Було за північ.. Десь із нірки виліз цвіркун і одноманітним цвірчанням порушував тишу (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 35); Виконроб одразу ж послав самоскид за командою підривників, а поки що мотори заглушено, агрегати зупинено, на всій ділянці робіт — тиша та цвірчання цикад (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 286).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 187.

Коментарі (0)