ЦИНІ́ЧНО. Присл. до цинічний 2. Лиш князь сидів, цинічно усміхався, очима знак якийсь давав мені (Іван Франко, XII, 1953, 364); Здійснювалось масове знищення населення. Про це відверто і цинічно говорили гітлерівські головорізи (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 71).